Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 50 Харківської міської ради»
Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації
Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Портал превентивної освіти
ДИТЯЧИЙ ФОНД «ЗДОРОВ'Я ЧЕРЕЗ ОСВІТУ»
Допоможи дітям теплим словом!
Департамент науки i освiти Харківської обласної державної адміністрації

Надання першої долікарської допомоги

                          НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ при укусах комах та тварин

  Укуси жалких комах (бджіл, ос, джмелів, шершнів)

  В більшості випадків укуси комах не викликають важких наслідків, а тільки швидко проходять симптоми, як то невеликепочервоніння, легкий набряк, печіння або свербіж в пошкодженій зоні. Проте в подібній ситуації може знадобитися негайна лікарська допомога.

  Наприклад, численні укуси в разі нападу бджолиного рою або укуси в ротову порожнину, в голову, в обличчя, ускладнені набряком глотки і гортані. Крім того існують людиз підвищеною чутливістю до отрути комах, у них може розвинутися стан глибокого шоку з втратою свідомості.

  Як можна допомогти постраждалому в перші хвилини?

  Якщо в місці укусу залишилося жало, його треба обережно вийняти пінцетом, намагаючись не роздавити при цьому потовщення жала, де знаходиться мішечок з отрутою.

  На пошкоджену ділянку необхідно накладати холодні примочки, лід (але не на відкриту шкіру), ще краще - примочки з водного розчину нашатирного спирту 1:5. Якщо у потерпілого з'являється утруднене дихання, потрібно дати йому смоктати кубик льоду або пити холодну воду маленькими ковтками. В цьомувипадку, також як і у випадку появи пухирів по всьому тілу (кропив'янки), блідості, холодного поту, вираженого набряку обличчя, осиплості голосу треба негайно звернутися до лікарні. Ніколи не накладайте на ранку землю, не змочуйте ранку слиною. Це сприяє розвитку інфекції. Якщо печіння і набряк турбують протягом декількох днів - зверніться по допомогу до сімейного лікаря. Він призначить креми з глюкокортикоїдами або володіють антигістамінними властивостями.

  Пошкодження, що викликаються контактами з морськими тваринами/Files/images/bezpeka_jittdyalnost/медуза.jpg

  Ці пошкодження шкіри як правило не мають тяжких наслідків, але вони дуже болючі.

  Медузи, актинії і т.п. викликають при контакті з ними сильне печіння і почервоніння шкіри з утворенням пухирів, як при кропивниці (подібно опіку листям кропиви). Морські їжаки залишають глибоко проникають у шкіру потерпілого голки. Виймати їх - завдання складне,так як вони дуже крихкі.

  Існують риби з отруйними плавниками, які люблять зариватися в пісок на невеликій глибині поряд з берегом, виставляючи ці плавники назовні. Якщо ненароком наступити на таку рибу - на стопі виникає дуже болючий набряк.

  У першу чергу – требавитягнути зі шкіри чужорідне тіло - голку або кістка плавника. Якщо є можливість, краще всього занурити уражену ділянку в дуже гарячу морську або солону воду хвилин на 15 це прискорить руйнування отрути. Якщо такої можливості немає, рекомендується накладати на шкіру примочки з водним розчином нашатирного спирту 1:5 або
(І) протизапальний крем з глюкокортикоїдами або антигістамінний крем, Рекомендований сімейним доктором.

Укуси домашніх тварин./Files/images/bezpeka_jittdyalnost/собачка.jpg

Як правило - це подряпини або укуси собак і кішок. Ці рани завжди дуже забруднені (в ротовій порожнині тварин міститься величезна кількість бактерій), з рваними краями і важко загоюються. Дуже важливо відразу ж промити рану проточною водою з милом, якщо є можливість, то і перекисом водню. Потім накласти стерильну пов'язку і доставити потерпілого в найближчий медичний центр. Сімейний лікар, проаналізувавши рану, визначить необхідність вакцинації – від правця або (та) від сказу, збудник якого міг знаходитися в слині хворої тварини. Як правило, вакцинацію від сказу призначають при нічим не спровокованій, несподіваною атаці тварини. Особливо небезпечні зараженням вірусом сказу укуси диких тварин - лисиць, кажанів. Вони ж можуть бути передавачами захворювання домашнім тваринам.

Укуси змій.

Змії як правило уникають контакту з людиною і атакують тільки в разі передбачуваної для них небезпеки. В половині випадків укуси змій не супроводжуються упорскуванням отрути в рану. Тяжкість стану потерпілого буде залежати від зони ушкодження (найбільш небезпечні укуси в верхній половині тіла, обличчя, шию), від віку (важче переносять укуси старики і діти) і від кількості отрути./Files/images/bezpeka_jittdyalnost/Гадюка черная 2.jpg

Слід від укусу гадюки - це дві кровоточать точки на відстані приблизно 1 см між ними. Через кілька хвилин шкіра навколо рани набрякає і набуває багряного відтінку. Можливо погіршення загального стану: нудота, біль в животі, ознаки шоку – блідість, холодний піт, слабкий пульс, часте поверхневе дихання, збудження, швидко переходить в сонливість.

У першу чергу постарайтеся заспокоїти постраждалого і іммобілізувати постраждалу зону, підтримуючи її у повному спокої – так отрута буде поширюватися повільніше. На уражену кінцівку треба негайно накласти джгут з підручних засобів, шириною 10-15 см, або туго забинтувати вище зони ураження, перетиснув поверхневі вени і лімфатичні судини і не зачіпаючи глибоких судин (правильне накладення джгута буде видно по набухання поверхневих вен).

Якщо змія укусила в обличчя або шию – необхідно натискати навколо ранки, щоб злегка сочилася кров, тим самим сповільнюється поширення отрути.

Потім треба добре промити рану водою з милом і накласти лід або холодні примочки на уражену зону і якнайшвидше відправити потерпілого до лікарні.

Важливо пам'ятати наступне:

НІКОЛИ НЕ НАМАГАЙТЕСЯ РОЗРІЗАТИ РАНУ, ЦИМ ВИ ТІЛЬКИ ЗБІЛЬШИТЕ УСМОКТУВАЛЬНУ ОТРУТА ПОВЕРХНЮ,НІКОЛИ НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ВИСМОКТАТИ ОТРУТУ. ЦЕ МАРНО, МОЖНА ВИСМОКТАТИ ЛИШЕ МАЛЕНЬКУ ПОРЦІЮ ОТРУТИ, В ТОЙ ЖЕ ЧАС ЯКЩО У ВАС Є УШКОДЖЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ – ПОСТРАЖДАЄТЕ І ВИ.

 

                           НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ при носовій кровотечі

/Files/images/нос.jpg


Носова кровотеча - кровотеча з носа, що може виникнути внаслідок травми, високої температури, високого артеріального тиску чи при захворюваннях крові. Травматична кровотеча виникає через колупання у носі, потрапляння до носу стороннього предмета або через перелами носових кісток.

При носовій кровотечі необхідно посадити дитину біля вмивальника. При цьому вона має трохи нахилити голову вперед і дихати ротом.

Не слід закидати голову, оскільки це пришвидшить зупинку кровотечі, а після заковтування крові може спричинити блювання.

Необхідно слідкувати за тим, щоб дитина не сякалася та не затискала ніс.

Щоб зупинити кров, слід зробити марлевий чи ватний тампон, змочити його 3%- ним розчином перекису водню або холодною водою. Після цього ввести тампон у ніздрю.

· Слід пересвідчитися, що кров не потрапляє до носоглотки. Для цього можна попросити дитину кілька разів сплюнути слину, подивитися, чи вона не офарбована кров’ю. Можна також заглянути дитині до рота.

· Через 10-20 хвилин тампон треба акуратно прибрати, перед цим змочивши його холодною водою за допомогою піпетки.

· Після припинення кровотечі слід проконтролювати, аби дитина не сильно втягувала носом повітря та не сякалася протягом кількох годин.

· Носова кровотеча може виникнути через сухість слизової оболонки. Тому необхідно простежити за достатньою вологістю повітря у приміщенні де перебуває дитина. Якщо повітря сухе, можна увімкнути зволожувач повітря чи повісити вологе простирадло. Можна також змазати ніс дитини зсередини вазеліном.

· У більшості випадків носова кровотеча у дітей минає самостійно. Якщо ж носова кровотеча у дітей сильна і триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.

 

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ при пораненнях

 

/Files/images/раны.jpg

Рани – це пошкодження тканин, спричинені механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкіряних покривів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо.

- Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зупиняється самостійно чи після накладання щільної пов’язки. Глибокі рани можуть спричинити інтенсивну кровотечу (венозну чи артеріальну), що загрожує життю потерпілого.

- Перебіг раневого процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та ступеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первинного натягу. Через 1-2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3-4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з’являється набряк та почервоніння шкірних покривів навколо рани, у потерпілого може підвищитись температура.

- Будь яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти антисептичними засобами.

- Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії:

· за необхідності звільнити поранену ділянку від одягу;

· ретельно вимити руки водою з милом, одягнути одноразові гумові рукавички;

· промити рану 3% - ним розчином перекису водню чи мірамістином ; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом;

· обробити краї рани 2%-ним спиртовим розчином брильянтового зеленого чи 5%-ним спиртовим розчином йоду;

· заклеїти оброблену рану бактерицидним лейкопластиром чи накласти антисептичну пов’язку (необхідно слідкувати, щоб ця пов’язка не забруднювалась і не промокала ).

● Якщо під час оброблення дрібної рани поновилася кровотеча, слід знову накласти щільну пов’язку, допоки кровотеча не зупиниться. Змінювати її лише за необхідності: у разі її намокання чи забруднення.

● Не варто самостійно обробляти рани з високим ризиком інфікування (наприклад, забруднені садни, глибокі колоті рани тощо). Варто звернутися до медичного закладу, де проведуть правильне та безпечне оброблення рани.

●Дрібні садни можна обробити за допомогою пов’язок з рідкими антисептиками (фурациліном, йодопіроном, хлоргексидином тощо) чи маззю на основі полі етиленгліколю.

● Мазі з антибіотиками не слід використовувати для оброблення глибоких ран, оскільки це порушує відтік вмісту рани.

● Концентровані дезінфікуючі засоби можна використовувати лише для знезараження непошкодженої шкіри навколо рани. Оскільки такі речовини найчастіше містять йод, це може спричинити алергічну реакцію.

 

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ при забиттях

 

/Files/images/забиття.jpg

  Забиття – це закриті пошкодження тканин і органів без істотного порушення їхньої структури, зазвичай спричинені ударом тупим предметом чи падінням. На місці забиттів, як правило, з’являються припухлість або крововилив (синець), зумовлені набряком прилеглих тканин і кровотечею з дрібних пошкоджених судин.

  Послабити біль при незначних забиттях м’яких тканин допоможе холод. Бажано використовувати спеціальні гіпсометричні (охолоджувальні) пакети. У разі їх відсутності можна застосувати підручні засоби: заморожені продукти з морозильної камери (попередньо обгорнувши їх тканиною), мокру ганчірку чи рушник, охолодити пошкоджене місце під струменем холодної води тощо.

  При підозрі на складнішу травму (перелом, вивих, пошкодження внутрішніх органів тощо) перша долікарська допомога має відповідати тяжкості передбачуваної травми:

· При порушенні цілісності шкіри накласти стерильну пов’язку;

· У разі відшарування шкіри, при численних забиттях, забиттях суглобів, внутрішніх органів провести транспортну іммобілізацію (тимчасове фіксування травмованої ділянки на період транспортування до лікувального закладу);

· При порушенні дихання чи серцевої діяльності негайно розпочати штучне дихання та масаж серця;

· При підозрі на пошкодження внутрішніх органів потерпілому слід забезпечити спокій, заборонити вставати та ходити – переносити його можна лише на руках чи ношах.

Забиття голови

  При забитті голови насамперед необхідно з’ясувати всі обставини травми, адже дитина може отримати струс мозку навіть через падіння з невеликої висоти.

  Якщо після удару головою дитина відразу ж починає плакати, а упродовж 15 хвилин заспокоюється – травма мозку малоймовірна. Насторожити після падіння мають такі симптоми: непритомність, біль, припухлість у зоні удару, блідість обличчя, в’ялість, нудота чи блювання. У такому разі необхідно негайно викликати швидку допомогу.

  У разі появи гематоми у зоні удару дитину необхідно якнайшвидше показати лікарю. Якщо на місці удару з’явилася рана, слід обробити її краї розчином йоду і накласти стерильну пов’язку.

  Якщо в результаті травми дитина пошкодила зуб, їй необхідно прополоскати рот чистою водою і звернутися до стоматолога.

  У разі носової кровотечі внаслідок забиття голови необхідно посадити дитину біля вмивальника. Закидати голову не потрібно, оскільки це не пришвидшить зупинку кровотечі, а після заковтування крові може спричинити блювання. На перенісся бажано покласти лід, огорнутий тканиною. Необхідно стежити за тим, щоб дитина не сякалася і не затискала ніс. Якщо носова кровотеча триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ при обморожені 

 

/Files/images/pervaja-pomosh-pri-obmorozhenii-1_1.jpg

  При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається – його слід розрізати.

  Важливо не допустити швидкого зігрівання пошкоджених ділянок тіла. Пониження температури у тканинах супроводжується порушенням кровопостачання через різке уповільнення кровоточу в капілярах. Відновлювати життєдіяльність клітин без поновлення кровотоку є небезпечним через те, що обмін речовин у клітині повністю відновлюється, проте не постачається кисень і не виводяться продукти метаболізму. Як наслідок – клітина гине через відсутність кисню і накопичення продуктів обміну, що спричинює появу некрозу тканин навіть при легких ступенях обмороження.

  Найбільш ефективний і безпечний спосіб зігріти обморожену ділянку та відновити у ній кровообіг – теплові ванни. Обморожену ділянку тіла занурюють у теплу воду. Упродовж 20-30 хвилин температуру води поступово підвищують від 20 С до 40 С, доки обморожена ділянка не порожевіє та не потепліє.

  Після теплової ванни (або іншого зігрівання) пошкодженні ділянки тіла необхідно ретельно висушити. На обморожену поверхню накласти септичну теплоізолювальну пов’язку. Не можна змащувати пошкоджені ділянки жиром чи мазями, оскільки це істотно ускладнює подальше оброблення.

  Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, що такі заходи лише посилюють охолодження, а на шкірі з’являються мікротравми, що створює сприятливі умови для розвитку інфекційного процесу, а надалі – для гнійних уражень м’яких тканин. Легкий масаж і розтирання можливі при І ступені обмороження. При обмороженнях ІІ,ІІІ,ІV ступенів це може призвести до травм судин, що збільшує небезпеку їх тромбозу і глибинного пошкодження тканин.

  Велике значення при наданні першої долікарської допомоги мають заходи щодо загального зігрівання потерпілого, зокрема пиття теплих напоїв (чай, молоко). Зазвичай при обмороженнях І ступеня таких процедур достатньо. Якщо колір і чутливість шкіри відновлюються, потерпілий не відчуває болю, то подальше лікування йому не потрібне.

  Якщо зберігається блідість обмороженої ділянки, місцеве пониження температури, анестезія чи біль, необхідно терміново доставити потерпілого до лікарні, оскільки такі симптоми вказують на глибоке обмороження м’яких тканин. Якщо перша допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, її необхідно надати під час транспортування.