У стані стресу дуже важко бути уважними до потреб дитини, але це може бути важко через власний нестабільний стан. Тому намагайтеся зберегти максимально можливу рівновагу, аби підтримати дитину. Нижче кілька порад для батьків, як це зробити.

• Думайте про майбутнє, не про минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте зі значущими людьми, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують. 
• Позбудьтеся почуття провини. Не звинувачуйте себе у тому, що сталося, або у тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка. 34 
• Намагайтеся їсти та спати. Якщо харчування доступне, так само їжте, а не лише намагайтеся нагодувати дитину. Намагайтеся спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан – гарантія безпеки вашої дитини. 
• Просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки – попросіть про неї. Звертатися по допомогу – не соромно. 
• Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся зі значущими для вас людьми, говоріть про свої емоції та переживання. Телефонуйте рідним. Просте «Як ти?» здатне наснажити і вас, і того, кому ви телефонуєте. 
• Якщо відчуваєте потребу – зателефонуйте на «гарячу лінію» підтримки, поспілкуйтеся з професіоналами, аби максимально забезпечити свою емоційну стабільність у цей непростий час.

Що з нею відбувається: навіть якщо малюки не завжди висловлюють свої почуття, знайте, що їм важко губити зв’язки з людьми, які їм дорогі; вони можуть думати, що їх покинули, пішли від них і не хочуть більше бачитися.

Як допомогти:

-   допоможіть дитині підтримувати зв’язок з рідними (посилати фотографії в інтернеті, дзвонити та ін.);

-    говоріть із дитиною про тих, хто для них дорогий, згадуйте приємні моменти, час проведений разом, дивіться фотографії;

-    звизнайте, що дійсно важко не бачити рідних, це сумно.

Що з нею відбувається:

-                   коли діти налякані, вони хочуть бути поруч з тими, хто допомагає їм відчувати себе у безпеці, і хвилюються, якщо цих людей немає поруч;

-                   перед сном дитина починає згадувати, тому що вона не відволікається на інші заняття;

-                   можливо, у дитини страх смерті, або інші страхи. Людям часто сниться те, чого вони бояться наяву. І тому їм страшно заснути;

Як допомогти:

-     якщо хочете, дозвольте дитині спати з вами. Дайте тільки їй зрозуміти, що це тимчасово;

-     заведіть якийсь ритуал перед сном: розповідати казку, помолитися, полежати обіймаючись. Кожного дні розповідайте дитині, що будете робити на наступний день, щоб вона знала, чого очікувати;

-     обніміть її і скажіть, ви з нею і нікуди не підете. Зрозумійте, що малюк не спеціально капризує, це може продовжитися деякий час і потрібно проявити терпіння;

-     намальовані і проговорені страхи перестають лякати. Можна придумати «другу серію» страшного сну із щасливим кінцем.

-     можна намалювати страхи на повітряній кульці і випустити її в небо;

-     зробіть «Ловця снів» з паличок і ниток. Скажіть дитині, що він буде ловити погані сни і пускати до неї тільки хороші;

-     можна ставити перед сном дитині аудіо записи із казками чи заспівати колискову.

Що з нею відбувається: такі страхи є звичайними при кризових ситуаціях; дитина відчуває свою безпорадність.

Як допомогти:

-нагадайте дитині і собі самому, що вам зараз нічого не загрожує, а на випадок небезпеки ви підготовлені;

-розкажіть дитині, що робите все можливе, щоб забезпечити вашу з нею безпеку. Перечисліть конкретні дії, які ви застосовуєте;

-заплануйте, хто буде піклуватися про дитину, якщо з вами дійсно щось станеться. Це допоможе вам самим не хвилюватися, і дитина не буде так сильно сприймати ваші невпевненість, страхи та побоювання;

-разом займайтеся чимось позитивним, щоб відволікти дитину від тривожних думок. Малюйте, співайте, грайтеся разом;

-можна зробити разом будь-які «чарівні» обереги.

Що з нею відбувається:

-     зараз в житті більшості людей відбувається багато змін, і це нормально, що дитина сумує;

-     коли дитина плаче, її організм виділяє речовини, які допомагають їй заспокоюватися;

-     діти дуже чуттєві до емоційного стану батьків. Благополуччя вашої дитини залежить від вашого особистого благополуччя.

Як допомогти:

-     якщо дитина плаче при вас – значить вона вам довіряє;

-     дозвольте дитині виражати свою печаль;

-     допоможіть дитині озвучити свої почуття і зрозуміти їх причину: «Думаю, тобі сумно. Багато чого незвичного відбувається, ось, наприклад…»;

-     підтримайте дитину – посидьте з нею, приділіть їй додаткову увагу. Спеціально виділіть час, який будете проводити разом. Обнімайте її, хай дитина відчуває, що ви поруч;

-     уважно відносьтеся до того, що дитина дивиться по телевізору, в інтернеті, чим грається, до розмов, які вона чує навкруги, до новин, які ви та ваші близькі обговорюєте при дитині;

-     допоможіть дитині з надією дивитися в майбутнє. Важливо думати і говорити про те, як ви будете  жити далі, будувати плани, що будете робити – наприклад, ходити на прогулянки, в парк, на атракціони, в кіно, гратися разом з друзями, ходити до садочка;

-     піклуйтеся про себе!